Історія 3D-друку починається з 1981 року, коли доктор Хідео Кодама з Наґойсього індустріального дослідницького інституту, який знаходиться в Японії, винайшов систему швидкого прототипування з використанням фотополімерів. Створення моделі відбувалося шляхом накладання шарів. Саме за цією технологією працюють усі 3D-принтери.
У 1984 році американський дослідник і засновник компанії 3D Systems, Чарльз Халл винайшов стереолітографічний апарат (або SLA, що англійською мовою розшифровується як Stereolithography Apparatus), завдяки якому з’явилася можливість друкувати 3D-об’єкти, моделі яких були попередньо спроектовані на комп’ютері. Як матеріал використовувався рідкий полімер на основі акрилу, що під дією ультрафіолетового лазерного випромінювання моментально застигав набуваючи необхідної форми. І таким чином шар за шаром із полімерного розчину виростала потрібна модель.
Хтось зараз подумав: “Навіщо він взагалі потрібен?”
Основний плюс 3d-друку та сканування в тому, що будь-який бажаючий може практично будь-яку потрібну йому річ або деталь зробити самостійно, не виходячи з дому – не потрібно шукати її в магазинах, чекати на доставку.
3d-технології дозволяють повністю виключити ручну працю та необхідність робити креслення та розрахунки на папері. Адже програма дозволяє побачити модель у всіх ракурсах вже на екрані, та усунути виявлені недоліки не в процесі створення, як це буває при ручному виготовленні, а безпосередньо при розробці та створити модель за кілька годин.
Маючи 3d-принтер можна надрукувати майже будь-яку дрібницю із пластику. Наприклад, частинки зламаних деталей до побутової техніки, меблів чи господарських речей. Невелика іграшка, елемент декору з простим дизайном, або з супер складним та багатьма рухливими елементами та у кількох кольорах. Варто зауважити, що здебільшого навіть не потрібно створювати власні 3d-моделі у спеціалізованих програмах, оскільки їх досить багато в Інтернеті. Варто просто завантажити потрібний макет. Одним словом, все обмежується лише вашою фантазією.
Найлегші і найчастіше використовувані програми:
- OpenSCAD;
- AutoCad;
- FreeCad;
- GoogleSketchUp;
- Blender.
Або базове програмне забезпечення, яке пропонують виробники 3d-принтерів.
Сфера застосування 3d-принтера дуже широка, майже всі сфери життя:
- модна промисловість;
- дизайн, мистецтво та архітектура;
- будівництво;
- медицина;
- автомобілебудування;
- авіабудування;
- освіта.
Особливу увагу хочемо звернути саме на освіту. Оскільки зараз одним із найпопулярніших є напрямок – STEM, а 3d-принтер незамінна річ у таких проектах. Навіть проектування моделі є окремим STEM – проектом.
Біологія. Далеко не завжди є можливість препарувати справжню жабу, то чому б не скористатися 3D – моделлю?
Математика. Нудна таблиця у звичайній подачі ніяк не викликає бажання його вивчати, але завдяки 3d-принтеру можна створити кольоровий барабан з цифрами, за якими таблицю множення вивчати не тільки легко, а й весело.
Наша компанія йде в ногу з часом, тому незабаром в асортименті обладнання для навчання з’явиться лінійка 3d-принтерів.
Моделі розраховані на різний ступінь уміння працювати з апаратом та тривимірними моделями.
Для початківців, шкіл та домашнього використання відмінно підійде модель JUNIOR. Він компактний, має закритий корпус і простий в експлуатації та керуванні. Конструкція убезпечить вас і школярів від шкідливих пар при розплавленого пластику, а елементи управління, які знаходяться за межами корпусу зроблять процес створення моделі максимально зручним. Завдяки скляним вставкам у корпусі можна спостерігати за процесом створення макету.
NEOR Basic – варто вибрати дизайнерам, проектувальникам, архітекторам і всім кому потрібні точні макети, але без використання їх як складових механізмів.
NEOR Professional – це об’ємний апарат з великою робочою площею та великою точністю роботи.
Всі ці моделі мають різну ціну та матеріали, що використовуються при виготовленні макета.
Щоб отримати більше інформації про новинку – 3d-принтер – натисніть кнопку нижче.
Почніть створювати власні проєкти та вивчати по-новому.