3D-моделювання – це техніка створення цифрового 3D-зображення об’єкта чи поверхні.
Розробник використовує спеціальне програмне забезпечення для обробки точок у віртуальному просторі (так званих, вершин), щоб сформувати сітку: колекцію вершин, що утворюють об’єкт.
Ці тривимірні об’єкти можна створювати автоматично або вручну, деформуючи сітку, або іншим чином маніпулюючи вершинами.
3D-моделі використовуються у різноманітних сферах, включаючи відеоігри, фільми, архітектуру, ілюстрацію, техніку та комерційну рекламу.
Процес 3D-моделювання створює цифровий об’єкт, який може бути повністю анімований, що робить його важливим фактором для анімації персонажів та спецефектів.
Центром моделі є сітка, яку найкраще описати як сукупність точок у просторі.
Ці точки відображаються у тривимірній сітці та з’єднуються у вигляді багатокутних фігур, як правило, трикутників або квадратів. Кожна точка або вершина має своє власне положення на сітці, і шляхом об’єднання цих точок у фігури створюється поверхня об’єкта.
3D-моделювання в дії
3D-моделювання є невід’ємною частиною багатьох творчих сфер зайнятості.
Інженери та архітектори використовують його для планування та проєктування своїх робіт. Аніматори та дизайнери ігор покладаються на 3D-моделювання, щоб втілити свої ідеї в реальні проєкти.
3D-друк – ще одне популярне застосування для 3D-моделювання, оскільки воно дозволяє перетворити віртуальну модель в реальний об’єкт. Для того, щоб надрукувати модель, потрібно мати 3d-принтер. Цей прилад здатен перетворити будь-яку віртуальну модель у реальний предмет, за допомогою пошарового нанесення матеріалу (полімер, пластик або інші). Головними критеріями для вибору 3d-принтеру мають бути: розмір робочої області та точність позиціювання.
Об’єкти також можна генерувати за допомогою 3D-сканування або ліплення, але ці методи мають обмеження в точності готової моделі. Чим точнішим повинен бути виріб, тим меншою стає швидкість друку. Тому, 3D-моделювання може бути нудним процесом.
Як працює 3D-моделювання?
Розробник, як правило, починає з генерування певного типу примітивів, таких як куб, куля або площина. Примітив – це лише початкова форма для початку моделювання.
Розробник буде спиратися на цю основну форму та маніпулювати нею, використовуючи різні інструменти моделювання. Для тривимірного моделювання майже завжди є гарною ідеєю починати з просто і працювати над ускладненнями.
3D-моделювання – це точний робочий процес, який часто передбачає копітке розміщення окремих вершин для досягнення правильних контурів бажаного об’єкта.
Для прискорення процесу моделювання існує кілька інструментів. Більшість програм включають техніку дзеркального відображення, яка дозволяє розробнику побудувати симетричну модель, працюючи лише над однією половиною – або навіть однією чвертю – об’єкта.
Це особливо корисно при дизайні персонажів, оскільки потрібно лише змоделювати одну сторону персонажа, і програмне забезпечення добудує об’єкт вздовж потрібної осі, створюючи ідеальну симетрію.
Інші інструменти дозволяють швидко деформувати поверхню моделі.
Наприклад, текстуру шуму можна використовувати для зміщення сітки, щоб отримати більш органічну поверхню.
Такі техніки може застосувати тільки, людина, яка професійно розуміється на моделювання тривимірних об’єктів. Якщо ж у вас поки немає потрібного досвіду, або він вам і зовсім не потрібен, в інтернеті можна знайти безліч готових моделей. Головна складність може полягати в тому, щоб правильно адаптувати розміри моделі під розміри вашої робочої області. Зазвичай, такі додатки йдуть у комплекті з 3D-принтером, якщо купуєте пристрій у сумлінного постачальника, наприклад NEOR.
В наступній статті ми розповімо про програми для створення власних 3d-моделей. Підписуйтесь на нашу сторінку, щоб не проґавити корисний і цікавий матеріал.