Історія 3D-друку починається з 1981 року, коли доктор Хідео Кодама з Наґойсього індустріального дослідницького інституту, що знаходиться в Японії, винайшов систему швидкого прототипування з використанням фотополімерів. Створення моделі відбувалося шляхом накладання шарів. Саме за цією технологією працюють всі 3D-принтери.
У 1984 американський дослідник та засновник компанії 3D Systems, Чарльз Халл, винайшов стереолітографічний апарат (або SLA, що англійською розшифровується як Stereolithography Apparatus), завдяки якому з’явилася можливість друкувати 3D-об’єкти, моделі яких були попередньо спроєктовані на комп’ютері. В якості матеріалу використовувався рідкий полімер на основі акрилу, що під дією ультрафіолетового лазерного випромінювання моментально застигав набуваючи необхідної форми. І таким чином шар за шаром з полімерного розчину виростала потрібна модель.
Хтось зараз подумав: “Навіщо він взагалі потрібен?”
Основний плюс 3D-друку і сканування в тому, що будь-який бажаючий може практично будь-яку потрібну йому річ або деталь зробити самостійно, не виходячи з дому – не потрібно шукати її в магазинах, чекати доставки.
3D-технології дозволяють повністю виключити ручну працю і необхідність робити креслення і розрахунки на папері. Адже програма дозволяє побачити модель у всіх ракурсах вже на екрані, і усунути виявлені недоліки не в процесі створення, як це буває при ручному виготовленні, а безпосередньо при розробці та створити модель за кілька годин.
Маючи 3d-принтер можна надрукувати майже будь-яку дрібницю з пластику. Наприклад, частинки зламаних деталей до побутової техніки, меблів або ж господарських речей. Невелику іграшку, елемент декору з простим дизайном, чи з супер складним та багатьма рухомими елементами і в декількох кольорах. Варто зауважити, що в більшості випадків навіть не потрібно створювати власні 3D-моделі в спеціалізованих програмах, оскільки їх доволі багато в інтернеті. Варто просто завантажити потрібний макет. Одним словом, все обмежується лише вашою фантазією.
Найбільш легкі і часто використовувані програми:
OpenSCAD;
AutoCad;
FreeCad;
GoogleSketchUp;
Blender.
Або базове програмне забезпечення, яке пропонують виробники 3D-принтерів.
Сфера застосування 3D-принтерів дуже широка, майже всі сфери життя:
- модна індустрія;
- дизайн, мистецтво та архітектура;
- будівництво;
- медицина;
- автомобілебудування;
- авіабудування;
- освіта.
Особливу увагу хочемо звернути саме на освіту. Оскільки зараз одним з найпопулярніших є напрямок – STEM, а 3d-принтер незамінна річ у таких проєктах. Навіть проєктування моделі вже є окремим STEM – проєктом.
Біологія. Далеко не завжди є можливість препарувати справжню жабу, так чому б не скористатися 3D – моделлю?
Математика. Нудна таблиця в звичайній подачі ніяк не викликає бажання її вчити, але завдяки 3d-принтеру можна створити кольоровий барабан з цифрами, за яким таблицю множення вчити не тільки легко, але і весело.
Наша компанія йде в ногу з часом, тому зовсім скоро в асортименті обладнання для навчання з’явиться лінійка 3d-принтерів.
Моделі розраховані на різний ступінь вміння працювати з апаратом та тривимірними моделями.
Для початківців, шкіл та домашнього використання чудово підійде модель JUNIOR. Він компактній, має закритий корпус і простий в експлуатації та управлінні. конструкція убезпечить вас та школярів від шкідливих парів при від розплавленого пластику, а елементи управління, що знаходяться за межами корпусу зроблять процес створення моделі максимально зручним. Завдяки скляним вставкам в корпусі можна спостерігати за процесом створення макету.
NEOR Basic – варто обрати дизайнерам, проєктувальникам, архітекторам та всім кому потрібні точні макети, але без використання їх, як складових механізмів.
NEOR Professional – це об’ємний апарат з великою робочою площею та великою точністю роботи.
Всі ці моделі мають різну ціну та матеріали, які використовуються при виготовленні макету.
Щоб отримати більше інформації про новинку – 3d-принтери – тисніть на кнопку нижче.
Почніть створювати власні проєкти і навчати по-новому.